Словарь української мови (1924)/безконечний

by Борис Грінченко

◀ безконечне

Словарь української мови Борис Грінченко Б безконечний

безконечник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безконе́чний и безконе́шний, а, е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. Безконе́шна пи́санка = Безконечник 2. Сим. 233.