Словарь української мови (1924)/безлюдувати
| ◀ безлюдно | Словарь української мови Б безлюдувати |
безлюдько ▶ |
|
Безлю́дувати, дую, єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
| ◀ безлюдно | Словарь української мови Борис Грінченко Б безлюдувати |
безлюдько ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безлюдувати
Борис Грінченко
1924
Безлю́дувати, дую, єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.