Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безмежний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безмежний
Берлін: Українське слово, 1924

Безме́жний, а, е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.