Словарь української мови (1924)/безмовий

by Борис Грінченко

◀ безмлив'я

Словарь української мови Борис Грінченко Б безмовий

безмовний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безмо́вий, а, е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.