Словарь української мови (1924)/безмін

by Борис Грінченко

◀ безмежність

Словарь української мови Борис Грінченко Б безмін

безмір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бе́змін, на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.