Словарь української мови (1924)/безмірний
| ◀ безмір | Словарь української мови Б безмірний |
безмірно ▶ |
|
Безмі́рний, а, е. Безмѣрный, неизмѣримый, безпредѣльный. Стор. М. Пр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. I. 20. Безмірна далечінь. Ком. I. 51.
| ◀ безмір | Словарь української мови Борис Грінченко Б безмірний |
безмірно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безмірний
Борис Грінченко
1924
Безмі́рний, а, е. Безмѣрный, неизмѣримый, безпредѣльный. Стор. М. Пр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. I. 20. Безмірна далечінь. Ком. I. 51.