Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безнапасний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безнапасний
Берлін: Українське слово, 1924

Безнапа́сний, а, е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. II. 135.