Словарь української мови (1924)/безневинність

by Борис Грінченко

◀ безневинний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безневинність

безневинно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безневи́нність, ности, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. II. 191.