Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безнемірно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безнемірно
Берлін: Українське слово, 1924

Безнемі́рно, нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.