Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безоборонний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безоборонний
Берлін: Українське слово, 1924

Безоборо́нний, а е. Беззащитный. К. МБ. XII. 266. Обороняв сиріт безоборонних. К. Іов. 61.