Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безодрадісний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безодрадісний
Берлін: Українське слово, 1924

Безодра́дісний, а, е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. I. 121.