Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безпереводний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпереводний
Берлін: Українське слово, 1924

Безперево́дний, а, е. Неистощимый, неизсякаемый; постоянный. Лебед. у.