Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безпомочний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпомочний
Берлін: Українське слово, 1924

Безпомо́чний и безпомо́шний, а, е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.