Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безпотрібно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпотрібно
Берлін: Українське слово, 1924

Безпотрі́бно, нар. Безъ надобности. НВолын. у. Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс. О. 1862. III. 35.