Словарь української мови (1924)/безпотрібно

by Борис Грінченко

◀ безпотрібний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безпотрібно

безпоясниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безпотрі́бно, нар. Безъ надобности. НВолын. у. Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс. О. 1862. III. 35.