Словарь української мови (1924)/безпросвітній

by Борис Грінченко

◀ безпросвітний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безпросвітній

безпупий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безпросві́тний, а, е, безпросві́тній, я, є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. Безпросвітна доля — безотрадная жизнь.