Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безпідставний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпідставний
Берлін: Українське слово, 1924

Безпідста́вний, а, е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.