Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безрогий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безрогий
Берлін: Українське слово, 1924

Безро́гий, а, е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.