Словарь української мови (1924)/безрозумний

by Борис Грінченко

◀ безрода

Словарь української мови Борис Грінченко Б безрозумний

безротий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безро́зумний, а, е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. II. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безро́зумна темно́та до Дніпра прожогом лине. К. МБ. III. 243.