Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсилок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсилок
Берлін: Українське слово, 1924

Безси́лок, лка, м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.