Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсильний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсильний
Берлін: Українське слово, 1924

Безси́льний, а, е. = Безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. НП. Вода́ безси́льна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. Ка́мень безси́льний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.