Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсторонний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсторонний
Берлін: Українське слово, 1924

Безсторо́нний, а, е. Безпристрастный, непартійный. Желех.