Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсуд

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсуд
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́зсуд, ду, м. = Безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.