Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсудний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсудний
Берлін: Українське слово, 1924

Безсу́дний, а, е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.