Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсумлінник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсумлінник
Берлін: Українське слово, 1924

Безсумлі́нник, ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. НВолын. у.