Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безталанник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безталанник
Берлін: Українське слово, 1924

Безтала́нник, ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.