Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безтямний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безтямний
Берлін: Українське слово, 1924

Безтя́мний, а, е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.