Словарь української мови (1924)/безувірів

by Борис Грінченко

◀ безувір

Словарь української мови Борис Грінченко Б безувірів

безувірка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безуві́рів, рова, ве. Принадлежащій безувір'у. См. Бузувірів.