Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безумірний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безумірний
Берлін: Українське слово, 1924

Безумі́рний, а, е. Чрезмѣрный. Мнж. 176.