Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безупинний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безупинний
Берлін: Українське слово, 1924

Безупи́нний, а, е. Безостановочный, безпрерывный.