Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безус

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безус
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́зус, са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.