Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безхмарний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безхмарний
Берлін: Українське слово, 1924

Безхма́рний, а, е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХП. 95.