Словарь української мови (1924)/безчасу

by Борис Грінченко

◀ безцінь

Словарь української мови Борис Грінченко Б безчасу

безчеревий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безчасу́, нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. НВолын. у. Вона безчасу дитину привела. НВолын. у.