Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безчережний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безчережний
Берлін: Українське слово, 1924

Безчере́жний, а, е. Не очередной, не соблюдающій очереди. Стій ти, безчережна! Лохв. у.