Словарь української мови (1924)/безщасний

by Борис Грінченко

◀ безщадно

Словарь української мови Борис Грінченко Б безщасний

безщасниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безща́сний, а, е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. Нп. У три ряди бідних безщасних невольників посажено. АД. I. 90.