Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беку

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беку
Берлін: Українське слово, 1924

Беку (неск.?) Дѣтск. Гадость, дермо, грязь. Вх. Лем. 391. См. Бека.