Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бельбахи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бельбахи
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́льбахи, бе́льбехи и бе́льбухи, хів, м. мн. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. См. Тельбухи.