Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бемкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бемкати
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́мкати, каю, єш, гл. 1) = Бамкати. 2) Метаться въ разныя стороны. Вх. Зн. 2.