Словарь української мови (1924)/бендюжний
Зовнішній вигляд
◀ бендюжина | Словарь української мови Б бендюжний |
бендюжник ▶ |
|
Бендю́жний, а, е. 1) Относящійся къ роспускамъ. 2) Скверный, нечестный. Ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина. Шейк.