Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бендюх

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бендюх
Берлін: Українське слово, 1924

Бендю́х, ха, м. 1) Брюхо. Угор. 2) мн. Бендюхи́ = Колішня. Шух. I. 165.