Словарь української мови (1924)/бенкетний
Зовнішній вигляд
◀ бенкетарь | Словарь української мови Б бенкетний |
бенкеток ▶ |
|
Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящійся къ пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.