Словарь української мови (1924)/бенькетний
Зовнішній вигляд
◀ бенькетарь | Словарь української мови Б бенькетний |
бенькетування ▶ |
|
Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящійся къ пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.