Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бенькетний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бенькетний
Берлін: Українське слово, 1924

Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящійся къ пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.