Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бенькетувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бенькетувати
Берлін: Українське слово, 1924

Бенкетува́ти, бенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать. Котл. Ен. I. 25.