Словарь української мови (1924)/берва
Зовнішній вигляд
◀ бербівка | Словарь української мови Б берва |
бервення ▶ |
|
Бе́рва, ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).