Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бердинка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бердинка
Берлін: Українське слово, 1924

Берди́нка, ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив бердинки, прорубав дупло. Чуб. I. 215.