Словарь української мови (1924)/береговий

by Борис Грінченко

◀ берегівка

Словарь української мови Борис Грінченко Б береговий

береговисько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Берегови́й, а́, е́. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.