Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бережкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бережкий
Берлін: Українське слово, 1924

Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.