Словарь української мови (1924)/бережкий

by Борис Грінченко

◀ бережки

Словарь української мови Борис Грінченко Б бережкий

бережний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.