Словарь української мови (1924)/берест

by Борис Грінченко

◀ бересклет

Словарь української мови Борис Грінченко Б берест

берестина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бе́рест, та, м. 1) Берестъ, Ulmus campestris L. ЗЮЗО. I. 140. 2) — білий = Береза, Betula alba. Вх. Лем. 392. 3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. НВолын. у. Ум. Бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Мет. Ув. Берестище, берестяка.