Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беркицьнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беркицьнути
Берлін: Українське слово, 1924

Берки́цьнути, ну, неш, гл. Кувыркнуть, повалить, бросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.