Словарь української мови (1924)/беручий

by Борис Грінченко

◀ берулька

Словарь української мови Борис Грінченко Б беручий

беручкий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Беру́чий, а, е. = Беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).