Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беседувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беседувати
Берлін: Українське слово, 1924

Бесе́дувати, дую, єш, гл. Бесѣдовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. I. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.