Словарь української мови (1924)/беседувати
| ◀ беседонька | Словарь української мови Б беседувати |
бесермен ▶ |
|
Бесе́дувати, дую, єш, гл. Бесѣдовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. I. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.